Діагноз «післяпологова депресія» у нашому суспільстві, на превеликий жаль, і досі нерідко сприймається як лінощі, незріла поведінка, розбещеність, але ніяк не захворювання, від якого страждає як мама, так і немовля. Тому важливо поширювати інформацію про такий розлад, і знати про це необхідно не тільки фахівцям, вагітним і мамам, а й усім без винятку – адже часто ознаки депресії помічають насамперед близькі породіллі. Жінка, яка страждає на післяпологову депресію, як правило, не усвідомлює того, що з нею відбувається.

Що ж таке післяпологова депресія (ППД)?

Це розлад настрою у жінки, яка народила дитину, основними ознаками якого є пригнічений настрій, відсутність радості та задоволення від материнства, тривога, неадекватне почуття провини. ПРД зустрічається у 10-15% жінок у постродовий період, а серед її причин виділяють: генетичну схильність, індивідуальний досвід, гормональний фон, особливості центральної нервової системи, специфіку перебігу вагітності та пологів, умови життя жінки після пологів тощо.

Як проявляється ППД?

Прояви ППД бувають різними, але серед ключових ознак виділяють:

• сльозливість, надмірна емоційність;
• почуття пригніченості, безнадії, апатії, емоційна відчуженість;
• дратівливість, непосидючість, агресивність;
• тривога і занепокоєння – за дитину, за себе, побоювання нашкодити немовляті;
• виражене почуття провини чи сумніви у власній здатності добре дбати про малюка;
• порушення сну: підвищена сонливість, або безсоння, надмірно чуйний і тривожний сон;
• проблеми з харчуванням та апетитом (повна відсутність апетиту, чи надмірна потреба у їжі);
• труднощі із зосередженням уваги, запам’ятовуванням та ухваленням рішень;
• неадекватна реакція на плач дитини: напади агресії чи навіть люті, або ж навпаки – відстороненість, апатія;
• нав’язливі негативні, часом абсурдні, суїцидальні думки («малюка хочуть вкрасти», «я не впораюся, треба віддати дитину», «нас переслідують, необхідно рятувати немовля», «це не моя дитина» тощо);
• відсутність емоційного зв’язку на немовлям (небажання брати на руки, огида, повна байдужість, панічний страх залишатися з новонародженим наодинці).

Важливо розуміти, що не один із наведених симптомів (крім нав’язливих неадекватних думок) сам по собі не є ознакою ПРД, але потребує підвищеної уваги до стану породіллі. Якщо ви помітили у себе або у когось із близьких хоча б кілька наведених симптомів, слід бути особливо уважними і в разі необхідності звернутися до фахівців:

ППД буває різною?

Як правило, перші кілька тижнів після пологів багато жінок переживають пригнічений, плаксивий стан – адже відбувається перебудова організму породіллі на всіх рівнях (гормональному, фізичному, психічному, соціальному). Такий стан називають також бебі-блюзом, післяпологовим сумом. Але за 1-2 тижні зазвичай стан нормалізується – мама поступово звикає до немовляти та нового життя та симптоми зникають.

Якщо ж у жінки немає необхідної підтримки та допомоги, якщо існують різні обтяжливі фактори (проблеми зі здоров’ям у мами та/або малюка, фінансові та/або побутові складності, психотравмуюча сімейна ситуація та ін.), то післяпологовий бебі-блюз може перерости в післяпологову депресію. І тоді почуття пригніченості настільки сильне, що може перешкоджати жінці дбати про себе та дитину. Трапляється ППД приблизно у 15% породіль, найчастіше починається від тижня до місяця після народження дитини.

Хто перебуває в групі ризику?

Підвищений ризик виникнення ППД мають жінки, котрі:

• вже мали в анамнезі клінічну депресію;
• мають будь-який інший психіатричний діагноз або ж розлад, зокрема – підвищену тривожність;
• не планували вагітність, мають низький рівень психологічної готовності до материнства або ж відчувають негативні емоції у зв’язку із вагітністю;
• дуже вимогливі та критичні до себе, схильні до перфекціонізму та гіпервідповідальності;
• мають дефіцит емоційної підтримки партнера та близького кола спілкування;
• переживають стресові події під час вагітності та безпосередньо після пологів;
• перенесли складну вагітність та/або пологи (як у фізичному, так і психологічному плані);
• перебувають окремо від дитини безпосередньо після пологів;
• вживають алкоголь або психоактивні речовини під час вагітності;
• втратили дитину на пізніх термінах вагітності, під час пологів чи перші дні після народження.
  Найчастіше післяпологова депресія спостерігається у жінок, які народжують первістка.

Що робити, якщо ви помітили у себе симптоми ППД?

Зверніться за підтримкою до близьких

Насамперед слід звернутися за допомогою та підтримкою – як фізичною, так і емоційною. З перших днів підключайте тата дитини, адже він такий же повноцінний дорослий, відповідальний за життя і здоров’я немовляти, як і мама. Активно залучайте за можливості бабусь та дідусів, подруг, сусідів. Не соромтеся делегувати якісь побутові завдання близьким, конкретно говоріть про те, чим вони можуть вам допомогти. Пам’ятайте, що дитина народилася не тільки у вас – вона народилася у сім’ю!

Говоріть про свій стан

Важливо не замикатися у собі, не соромитися своїх думок, почуттів та емоцій. Знайдіть когось, кому ви можете довіритися і розповідайте про свої переживання, діліться тривогами, питайте поради. Важливо: не шукайте підтримки в інтернеті, спілкування на форумах та соцмережах можуть навіть погіршити стан молодої мами (за рахунок знецінення її почуттів, досвіду людьми по той бік екрану).

Забезпечте собі повноцінний відпочинок

Необхідно знайти можливість для того, щоб повноцінно харчуватися та висипатися. Використовуйте час сну дитини для власного відпочинку (лягайте спати чи просто полежати). Спільний сон з дитиною та слінг суттєво полегшують перші місяці материнства. Мінімізуйте побутові завдання, оптимізуйте процес приготування та прибирання, делегуйте обов’язки по дому.

Подбайте про наявність ресурсних активностей

Новий досвід життя з малюком може повністю змінити ритм життя молодої мами. Подекуди, жінки відмовляють собі у звичних ресурсах, повністю зосередившись на потребах дитини. Але мама також потребує задоволення власних потреб і ресурсу, щоб мати сили піклуватися про малюка. Складіть список своїх ресурсів і пробуйте щодня виділяти час для них, навіть якщо це звичайні 15 хвилин у душі або чашка чаю насамоті і в тиші. Не зачиняйтеся вдома – намагайтеся щодня виходити на прогулянку, обирайте щоразу нові маршрути, звертайте увагу на те, що вас оточує.

Розставте пріоритети

Якщо ви перебуваєте в перманентному стані «я нічого не встигаю» і від цього мучитеся почуттям провини і вважаєте себе поганою мамою, визначтеся з пріоритетами. Пам’ятайте, що все встигнути неможливо, важливо встигнути головне. А головне зараз – здоров’я дитини та ваше. Каструлі та брудні підлоги точно можуть зачекати.

Не зациклюйтесь на негативних думках

Нерідко новонароджених мам лякають власні думки типу “А може мені не треба було поспішати з народженням дитини?”, “А чи зможу я полюбити малюка? Чому я не відчуваю нічого, окрім тривоги і відповідальності?”, “У мене не виходить бути хорошою мамою”, “Інші мами все встигають, а я якась невдаха”. Це дуже природньо – хвилюватися і переживати, коли на руках тепер нове життя, за яке тепер несеш відповідальність і немає чітких критеріїв того, що ти добре справляєшся. Але такі думки є некорисні, і від них можна просто дистанціюватися, перемикаючи увагу на те, що зараз є важливим. Наявність таких думок нічого не говорить про вас як про маму, але надто критичні та пригнічуючі думки слід вимикати, як нав’язливу пісню на радіо, що лише псує настрій.

Звертайтесь по допомогу до фахівців

Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся зі своїми емоціями, якщо у вас спостерігається тривала пригніченість і стан тільки погіршується, якщо вас відвідують нав’язливі негативні чи суїцидальні думки – обов’язково, терміново зверніться до спеціаліста (перинатального психолога, психотерапевта або психіатра).

Встановлена ​​післяпологова депресія лікується антидепресантами (призначає лише психіатр) та/або психотерапією (найкраще у лікуванні таких видів розладів зарекомендувала себе когнітивно-поведінкова терапія (КПТ).

Що робити, коли ви помітили симптоми ППД у подруги?

• Зверніться до чоловіка, мами або іншого родича, який проживає разом з жінкою, у якої ви помітили прояв ПРД. Поясніть свої тривоги, порадьте звернути увагу на поведінку новонародженої матері. Дайте прочитати статті про особливості станів жінок, що недавно народили.
• Намагайтеся якнайчастіше спілкуватися з молодою мамою, пропонуйте їй свою допомогу, по можливості не залишайте її надовго наодинці з дитиною. Запрошуйте на прогулянки, пропонуйте якісь заходи для мам з малюками.
• По можливості подбайте про задоволення базових потреб мами (їжа, сон, відпочинок). Найкраще, якщо ви зможете взяти на себе клопіт по дому, мамі ж надайте догляд за немовлям.
• Підбадьорюйте, всіляко заохочуйте новонароджену маму – підкреслюйте як добре вона справляється, як малюк особливо на неї дивиться і як він затихає у неї на руках.
• Цікавтеся станом жінки, що народила, дізнавайтеся як пройшов її день, які думки та почуття її супроводжують, як вона себе почуває в новій ролі, запитуйте з якими труднощами їй доводиться стикатися, як проходить її фізичне відновлення. Пам’ятайте, що не тільки немовля народилося, а народилася також нова мама.

ВАЖЛИВО! Якщо ви хоч раз почули від жінки, яка нещодавно народила слова «краще б вона не народжувалась», «це не моя дитина», якщо вона поділилася з вами, що чула «голоси в голові», або у неї спостерігається надмірно дивна чи неадекватна поведінка (вона панічно побоюється мікробів, постійно прагне «врятувати» немовля і т.д.), терміново доставте маму до психіатра. Пам’ятайте, що психічне здоров’я не менш важливе, ніж фізичне.

КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ЗА ТЕМОЮ ДЕПРЕСІЇ

Не всі антидепресанти сумісні з лактацією. Для визначення того, чи сумісний медичний препарат для лікування ППД із грудним вигодовуванням, скористайтесь сайтом http://www.e-lactancia.org/

Експрес-тест на діагностику депресії – шкала Бека

Тест на депресію  

Эдинбурзька шкала післяпологової депресії

Здоров’я мамам і малюкам!

Добавить в избранное